Першою зупинкою на нашому маршруті було невелике містечко у Німеччині – Фюссен. Сюди ми вирушили заради гарної природи, чистих гірських озер та казкових замків, що загубилися серед цих краєвидів. Спочатку ми потрапили в неймовірну красу місця на околицях замку Нойшванштайн. У таку погоду, як випала нам, це місце виглядає особливо містично та загадково. Замок то показувався серед хмар, то знову ховався. А ми встигли потрапити під дощ разів 10, а під сніг ще разів 20! Зате достеменно знаємо, що сюди обов'язково варто повернутися влітку, щоб сповна насолодитися тутешньою природою. Багато стежок у лісі перекрито на зимовий період, а вже влітку там можна розгулятися на всю силу. А ще можна купатися в найчистіших озерах і милуватися лебедями, яких узимку, на жаль, не побачити.
Далі ми попрямували до Австрії в містечко-комуну та однойменний гірськолижний курорт – Майрхофен. Він розташований у долині Цилерталь та майже повністю залежить від туризму. Загалом тут прокладено понад 159 км гірськолижних трас з висотами від 600 до 2500 метрів - катати - не перекатати!
Окремо варто розповісти про Хінтертукс – льодовик в австрійських Альпах на вершині гори заввишки 3250 м. А ще це відомий гірськолижний курорт із цілорічним (ого!) катанням.
До речі, назва льодовика перекладається з німецької «за гіркою» і пов'язана, мабуть, з тим, що до долини льодовик знаходиться за невеликим перевалом.
А ще у горах (особливо на такій висоті) є шанс опинитися над хмарами. Це видовище завжди особливо захоплююче та хвилююче. Здається, що космос зовсім близько, ось потягнешся трохи - і доторкнешся до нього! А ще ця картинка нагадує вид із ілюмінатора літака. Причому на всі сто: злітаєш з хмарної та похмурої погоди, пару хвилин висиш у молочній темряві, а потім хоп – і сонце!
