Нашою давньою мрією було прогулятись у лавандових полях Провансу. І ось, ця мрія нарешті збулася, чому ми дуже раді, тому що тут справді неймовірно красиво. Взагалі, відчуття неможливо передати словами, бо тут не тільки гарний краєвид, а ще всі ці запахи, звуки цикад, цвіркунів та дзижчання бджілок... все разом створює неповторну атмосферу! Ділимося з вами своїм 6-денним маршрутом Провансом.
Початок нашої подорожі стартував у Ніцці, куди ми прилетіли прямим рейсом з Києва. Місто дуже класне, але цього разу ми не затримувалися тут, бо подивилися його минулої осені. Шлях у лавандові поля ми проклали через національний парк – заповідник Вердон. А там - дивовижні види, красиві гірські дороги, каньйон і вода такого кольору, що навіть не віриться, що це все правда.
Далі ми каталися на заході сонця і на світанку по лавандових полях. А тепер кілька фактів та корисних порад для тих, хто мріє тут побувати.
• Період цвітіння лаванди – з середини червня до початку серпня. Найбільший пік і розпал цвітіння – початок-середина липня.
• Найбільше мальовничих полів знаходиться неподалік містечка Валансоль. Найкрасивіше на наш погляд знаходиться трохи на північ від містечка Пьюімуассон (якраз якщо їхати з нього в бік Валансоль). Ще одне дуже гарне поле знаходиться на трасі Валансоль – Маноск.
• Полів в окрузі дуже багато, але більшість з них недоглянуті (поросли бур'янами).
• Вдень (у липні) у Провансі неймовірно жарко, тому краще гуляти в полях вранці та на заході сонця (та й світло красивіше). На заході сонця більше людей (так, охочих зробити фотосесію в лаванді тут дуже багато). На світанку крутіше!
• Дуже красиві види відкриваються із квадрокоптера. Але бджоли сильно не люблять ці девайси, намагаються атакувати та гинуть під гвинтами, тому краще літати до 7:30 ранку та після 19:00 вечора, коли смугасті трудівниці летять відпочивати.
Следующей точкой был уютный городок Горд на скале и расположившееся неподалёку Аббатство Сенанк, которое является одной из визитных карточек Прованса.
Далі – місто Авіньйон (в якому знаходиться Папський Палац – колишня резиденція ватиканських пап, дуже цікаве місце, внесене до списку спадщини ЮНЕСКО). Неподалік Авіньйона є ще одне цікаве місце - старовинний трирівневий римський акведук, побудований в 1 столітті до н. е. - Пон дю Гар. Ночувати ми зупинилися в містечку Апт, яке славиться своєю архітектурою і старовинним міні-колізем, що повністю зберігся до наших днів.
Після цього ми вирушили на південь у заповідник Камарг, де на болотистій місцевості біля моря, серед сотні озер пасуться абсолютно білі та неймовірно красиві коні, а ще водиться безліч інших тварин і птахів, серед яких і рожеві фламінго.
Вирушивши у бік Марселя, ми помилувалися набережною цього міста і здалеку подивилися на відомий із книги Дюма замок Іф. Але цікавив нас насамперед національний парк Каланк, який розташувався зовсім поряд. Там найчистіше море, скелі з запаморочливими краєвидами та практично незаймана природа. Тут ми вдосталь купалися, назагорялися і прокрокували безліч кілометрів (оскільки під'їзд на транспорті до моря заборонено).
Останню ночівлю подорожі ми провели у затишному містечку Кассі, де можна і морем насолодитися, і архітектурою, і красивими краєвидами з прилеглих скель, і, звичайно ж, смачною їжею (рекомендуємо ресторанчик із приголомшливою терасою - Le Clos des Aromes).
Загалом ми проїхали близько 1000 км. Сказати, що нам сподобалося - це нічого не сказати, бо ми залишилися в повному захваті!
